6 січня 2022 року християни східного обряду святкують Святвечір, або Надвечір’я Різдва Христового. За традицією, вся родина збирається за святковим столом, їсть кутю та 12 пісних страв.
Цього дня очікують одну з найбільших та найважливіших подій в релігійному світі — народження Ісуса Христа. З самого ранку і до Святої вечері віряни притримуються суворого посту, п’ють лише воду. Тільки дітям, стареньким та хворим дозволяється їсти пісні страви в невеликій кількості.
Обов’язково прибирають в хаті, адже на Різдво повинно бути чисто. З появою на небі першої зірки вся сім’я сідає за святковий стіл. В гості ходити було не прийнято. Цікаво, що на святковий стіл також ставили тарілки і столове приладдя для померлих родичів. Перед початком вечері господар бере ложку куті і підкидає її до стелі. Якщо прилипне хоча б кілька зернят, наступного року буде хороший урожай.
6 січня на Святвечір обов’язково робили Дідуха. Цю прикрасу з житнього чи пшеничного снопа ставили під іконами. Він є символом добробуту, щастя та достатку. Довкола Дідуха наші предки колядували, а на другий день Різдва спалювали. Після Святвечора опівночі проводилася церковна служба, яку обов’язково відвідували всією родиною. Перед тим, як піти до церкви, на столі залишали ложку куті для померлих родичів. Вночі діти і дорослі починали колядувати. Для цього збиралися в групи і ходили від хати до хати, співаючи особливих обрядових пісень. Найпопулярнішою колядкою в Україні вважається «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Що не можна робити цього дня
6 січня намагалися не спізнюватися до столу на Святвечір, інакше весь рік доведеться жити далеко від дому.
Наші предки намагалися не розмовляти голосно під час Святої вечері, також заборонялося виходити з дому, поки всі не встануть з-за столу.
Молодим хлопцям і дівчатам не можна 6 січня сидіти на кутах столу, адже тоді не зустрінеш своє кохання.
Коли на Святвечір взяв в руки ложку, класти її назад на стіл не можна, поки не закінчиться святкування.
Їжу дозволялося запивати тільки узваром.
6 січня на Святий вечір не можна було запрошувати друзів до застілля.
Не дозволялося залишати стіл порожнім 6 січня, тому що це вважалося поганим знаком.
Кожен член сім’ї повинен скуштувати хоча б одну ложку кожної з 12 страв.
Категорично забороняється 6 січня сваритися.
Народні прикмети і традиції 6 січня:
дивилися, який сьогодні день: почалася відлига – буде поганий урожай;
а ось зоряне небо 6 січня означає, що в новому році урожай буде хорошим;
для бджолярів сприятливим знаком була заметіль на Святвечір;
а якщо небо безхмарне, то в лісі буде багато грибів.
У наших предків основною стравою на Святий вечір вважалася кутя. З нею було пов’язано чимало обрядів та традицій. Приготуванням страв завжди займалася господиня, поки чоловік обходив господарство, прибирав в хліві та годував домашніх тварин.
Після приготування куті, горщик обов’язково відкривали і дивилися: якщо зерна піднялися – наступного року в сім’ї буде щастя, а якщо опустилися – на біди. До куті додавали мед, волоські горіхи, товчений мак, родзинки. В основному інгредієнти змінювалися в залежності від регіонів України.
Для свят обов’язково купували горщик, адже вважалося, що кутя повинна стояти в новому посуді. Важливим був обряд “Нести кутю на покуттю”. За традицією робити це мав наймолодший хлопчик в сім’ї. Напередодні для нього виплітали спеціальні рукавички. Хлопець брав горщик із кутею до рук і промовляв: “Несу кутю на покуттю, на зелене сіно, щоб бджоли (або курчата) сіли”. А ось на Півдні України кутю несла господиня.
Щоб гарно неслися кури, діти залазили під стіл і там квоктали.
Дуже цікаві традиції побутували 6 січня на Закарпатті і в Карпатах. Крім куті тут обов’язково готували спеціальний святковий хліб, який називали “крачун”. Існувало повір’я, що його не можна готувати голими руками, тому що “гола рука — це бідність, а крачун — символ достатку”.
Цього дня народилися:
1412 рік – національна героїня Франції Жанна д’Арк;
1596 рік – український гетьман Богдан Хмельницький;
1655 рік – швейцарський математик, який запровадив термін “інтеграл”, Якоб Бернуллі;
1834 рік – український поет Степан Руданський;
1898 рік – український поет, один із найяскравіших ліриків в українській літературі Володимир Сосюра;
1906 рік – український мистецтвознавець Лев Долинський;
1938 рік – український поет Василь Стус;
1938 рік – італійський актор, співак Адріано Челентано;
1939 рік – український футболіст і тренер Валерій Лобановський;
1955 рік – британський актор-комік (легендарний “Містер Бін”) Ровен Аткінсон;
1972 рік – український футболіст, захисник збірної України Олександр Головко.