Православні християни сьогодні відзначають одне із 12 найбільших православних свят – Преображення Господнє. У народі воно більш відоме як Яблучний Спас.
Українці шанували цей день та дотримувалися багатьох народних традиції.
За народними прикметами, цей день означає настання осені і перетворення природи. Ночі після 19 серпня стають холоднішими.
Символом свята вважаються яблука. 19 серпня було заведено їх зривати і освячувати разом із фруктами нового врожаю.
Цього дня яблука мають особливі властивості. Якщо загадати бажання і з’їсти свячене яблучко, то воно здійсниться.
Сьогодні українці відкладали усі домашні справи. Ходили в гості або ж організовували свято самі. На столи подавали випічку з різною начинкою, медом та варенням.
Яблучний Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні. Перший — у Страсний Четвер, другий — на Зелені Свята.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».
Зі святом Спаса святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав’язують «Спасову бороду».
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.