Старий Новий рік святкується в Україні в ніч з 13 на 14 січня. Це унікальне свято, адже воно існує лише в тих країнах, де церква досі використовує юліанський календар. В 2022 році Старий Новий рік випадає на п’ятницю.
Свято Нового року виникло на початку XX століття, коли запровадили зміну календарів. До цього часу весь світ, як і мешканці території сучасної України, жили за Григоріанським календарем.
1918 року велика кількість країн перейшла на Юліанський календар. Цікаво, що останній було введено ще за часів правління Юлія Цезаря (45 рік до н.е.) і він відрізняється від Григоріанського рівно на 13 днів. Тому в Україні часто говорять, що Старий Новий рік 13 січня — це Новий рік за старим стилем.
Коли на території колишньої Російської імперії перейшли на Юліанський календар, православна церква від нововведення відмовилася і продовжила святкувати всі новорічні свята за старим календарем. Оскільки сьогодні Новий рік вже не прив’язаний до церковної дати, в Україні його святкують саме 1 січня. Але в нашій пам’яті все ще залишилися традиції предків, які існували на Старий Новий рік 13-14 січня.
Старий Новий рік: багата кутя та інші звичаї українців
Старий Новий рік збігається зі вшануванням дня святого Василя. В цей день наші предки намагалися не спати всю ніч, ходили в гості до сусідів, родичів та знайомих, засівали і бажали щастя в новому році.
13 січня, в переддень Старого Нового року, традиційно вся родина збирається на Щедрий вечір. В народі його називали по-різному: Маланки, Овсінь, Василя, Товста (Щедра) кутя, Щедрець. Цього дня за церковним календарем вшановується пам’ять преподобної Малани Римлянки. На святковий стіл господині обов’язково готували багаті та ситні страви. Особливо популярними серед наших предків були домашні ковбаси, сало, вареники, свинина, млинці з різною начинкою. Як і на Святвечір головною стравою вважалася кутя. Але, на відміну від різдвяної, вона готувалася з додаванням молока, вершкового масла, сала чи смальцю.
На Старий Новий рік готували «Щедру кутю», яка відрізнялася додаванням молока, смальцю, сала чи масла.
За святковим столом сідали всією сім’єю, одягнувши чистий та ошатний одяг. За традицією потрібно було попросити вибачення у кожного, кого ви могли образити минулого року. Також за столом співали пісні та веселилися.
На Щедрий вечір, крім куті, готували ще такі страви:
картопля — обов’язковий атрибут святкових застіль українців останні кілька століть;
домашня ковбаса або кров’янка — взагалі на столі повинні були бути страви зі свинини;
домашня печеня з м’яса — страва чудово підходила до картоплі;
холодець — для українського столу він був традиційною стравою взимку;
верещака — автентична страва (тушковані ребра свині в буряковому соусі);
тушкована капуста — на відміну від Святвечора на Різдво до неї додавали м’ясо;
шинка, бочок, копчене сало;
млинці — символ сонця на цьому святі, а тому готувалися обов’язково;
вареники — начинкою могло бути м’ясо, картопля з грибами і шкварками;
лизень в торбі — відварений язик;
різноманітні пироги з сиром, м’ясом, капустою;
узвар;
домашня консервація.
Після вечері дівчата збиралися групами і ворожили на нареченого та долю. У переддень Старого Нового року молодь обов’язково йшла на щедрівки.
Опівночі, 14 січня, настає день Василя (Старий Новий рік). З самого ранку хлопчики ходили по сусідам і посівали оселю зерном. За народними повір’ями першим в будинок на Старий Новий рік повинен зайти саме чоловік, тоді родину в новому році чекають лише хороші події.
Народні прикмети на Старий Новий рік
ясне і зоряне небо віщувало багатий врожай ягід;
туман на Старий Новий рік означає, що наступного року буде гарний врожай городини;
14 січня (на Старий Новий рік) на деревах лежить пухнастий іній — цього року можна буде досхочу поласувати медом;
на Старий Новий рік завірюха, значить врожай горіхів буде хорошим;
в переддень Василя ніч зоряна, буде вдосталь ягід.
Що не можна робити на Старий Новий рік
На Старий Новий рік не рекомендувалося виносити з хати сміття — вважалося, що разом з ним виноситься і щастя.
Якщо вдягнути темний, брудний чи старий одяг на Старий Новий рік, то весь рік буде нещасливим.
14 січня, на Старий Новий рік, дівчатам заборонялося посівати — вважалося, що першими в хату повинні зайти представники чоловічої статі, а тому посівали тільки хлопчики.
На Василя не брали і не давали в борг, інакше весь рік будуть фінансові проблеми.
Вважалося, що цього дня не можна промовляти слово «тринадцять», щоб не накликати на себе біду.
На Старий Новий рік заборонялося рахувати дрібні гроші, тому що це «принесе сльози на весь рік».