Гарантії та переговори. Що стоїть за словами Зеленського про можливий референдум (РБК)

Президент Володимир Зеленський анонсував можливий референдум про умови миру та гарантії безпеки для України, який закріпить підсумки мирних переговорів у разі їх успіху. Що може бути винесено на такий референдум, наскільки реально його провести і навіщо з’явилася така ідея – докладніше в матеріалі.

“Я пояснював всім переговорним групам; ми нікуди не дінемося, ми прийдемо до референдуму. Народ повинен буде сказати і відповісти на ті чи інші формати компромісів”, – сказав Зеленський в інтерв’ю “Суспільному”, коментуючи поточні переговори з РФ.

Слова президента викликали очікуваний резонанс. Адже як правило українська влада дуже обережно коментує переговори, посилаючись на відповідні домовленості з росіянами (хоча сторона агресора ці домовленості періодично порушує).

Що можуть винести на референдум

Зеленський озвучив два можливих пункти: щодо гарантій безпеки і статусу тимчасово окупованих Криму і Донбасу.

За словами президента, в питанні про гарантії потрібна зміна Конституції і законодавства. Очевидно, тут мова може йти про вилучення норм про обов’язковий курс України щодо вступу в НАТО, які з’явилися в 2019 році.

Гарантії та переговори. Що стоїть за словами Зеленського про можливий референдумПереговори української та російської делегацій (фото: t.me/nexta_live)

У тому ж інтерв’ю Зеленський заявив, що є окремі країни НАТО, які готові надати Україні гарантії безпеки, аналогічні тим, які надає Альянс своїм членам (ймовірно, про колективну безпеку). Отже, подібні норми на референдумі можуть внести в Конституцію або інші українські закони, за необхідності.

Зі статусом Криму і Донбасу визначеності менше. Влада країни-агресора свою позицію заявляла неодноразово: вимагає від Києва визнати окупацію Криму, а також незалежність фейкових “республік” на Донбасі, ще й в адміністративних межах Донецької та Луганської областей (величезна частина яких досі перебуває під контролем України).

Позиція України також однозначна і озвучена не раз: ні про які поступки в питаннях територіальної цілісності і суверенітету мова не може йти в принципі.

Яким може бути компромісне формулювання за таких умов – незрозуміло. На даний момент Крим і ОРДЛО законодавчо визнані окупованими Росією територіями. Але окремо наголошується, що ця окупація тимчасова і незаконна, незалежно від її тривалості країна-окупант не отримує на ці землі жодних прав.

Чи реально провести референдум

Поки що проведення референдуму про умови миру і безпеки виглядає лише гіпотетичним варіантом. Як мінімум тому, що в цілому ряді законів прямо заборонено проводити референдуми в умовах воєнного стану.

“В умовах воєнного стану вибори і референдуми не проводяться, зміни до Конституції не вносяться. І поки не буде припинено воєнний стан, поки не будуть російські війська виведені з території України, ці питання розглядатися не будуть”, – сказав РБК-Україна нардеп і представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський.

Поки незрозуміла і послідовність дій, за якої референдум може спрацювати, в зв’язці з припиненням вогню і виведенням військ РФ. Умовне перемир’я, далі – референдум, при його певних результатах – виведення окупаційних військ? Така конструкція виглядає вкрай ненадійною. Тим більше, 89% українців, згідно з опитуванням групи “Рейтинг” від 18 березня, проти тимчасового перемир’я без виведення військ.

Є питання і про технічну реалізацію такої масштабної ініціативи, як всеукраїнський референдум. Він може бути призначений Верховною радою або президентом, опціонально – за народною ініціативою, це залежить від питання, яке на нього виноситься (за законом, може виноситися на голосування лише одне питання). За словами Федора Веніславського, можливі різні опції – все залежатиме від формулювання цього питання.

Крім того, через бойові дії мільйони українців були змушені покинути свої будинки – за оцінками ООН, таких близько 10 мільйонів, з них близько третини знайшли притулок в Євросоюзі. Втім, на думку Веніславського, це не повинно стати проблемою – для тих, хто виїхав з України, можна організувати дільниці для волевиявлення при консульствах і посольствах.

“В Україні теж можна забезпечити всі умови для волевиявлення. Але ми говоримо про референдум тільки тоді, коли учасникам процесу не загрожуватиме нічого, тобто територія України буде повністю контролюватися нашими Збройними силами, а на ділянках для людей не буде навіть потенційних загроз”, – сказав представник Зеленського в КС. Очевидно, що без дотримання всіх демократичних норм потенційний референдум не отримає легітимності ні за кордоном, ні в самій Україні.

Електронне дистанційне голосування навряд чи може допомогти – в команді Зеленського скептично оцінювали таку можливість навіть до чергових виборів президента і ВР в 2023-24 роках.

Навіщо з’явилася ідея про референдум

Тут можна виділити кілька аспектів.

По-перше, це може бути посилом внутрішньоукраїнській аудиторії, частина якої явно переживає, що україно-російські переговори можуть закінчитися невигідно для нашої країни – а так їх результат в будь-якому випадку буде (або не буде) освячений всенародним голосуванням. “У будь-якому випадку я готовий піти на все, якщо мій похід буде з нашим народом”, – заявив Зеленський “Суспільному”.

По-друге, це сигнал західним партнерам – про те, що Україна як цивілізована держава, хоче миру, а не війни, готова домовлятися і пропонувати різні варіанти.

Гарантії та переговори. Що стоїть за словами Зеленського про можливий референдумРеферендум відбудеться лише після припинення бойових дій (фото: Уніан)

По-третє, ініціатива з референдумом може використовуватися для зміцнення нашої переговорної позиції – як демонстрація того, що Україна не піде ні на які принципові поступки не за примхою Зеленського і влади в цілому, а через думку всього українського народу. Такий аргумент західним демократіям повинен бути абсолютно зрозумілий.

По суті, до аналогічної тактики українські переговірники вдавалися ще на попередньому етапі російської агресії, з 2014 року, коли мова йшла про виконання Мінських угод. І Петро Порошенко, і Володимир Зеленський неодноразово давали зрозуміти, що неготовність українських виборців йти на невигідні компроміси вони ламати не можуть і не будуть.

З початком лютневого вторгнення РФ підтримка вступу України в НАТО зросла до небувалих висот – з 62 до 76%. Після, правда, значно впала – згідно з останнім опитуванням “Рейтингу”, 44% українців за вступ до НАТО, 42% – за модернізацію української армії за натовськими стандартами, але без вступу до Альянсу. У той же час, військово-політичний союз України, Великобританії та Польщі (конфігурація, що нагадує можливі “гарантії безпеки”), підтримують 85% українців.

Щодо питання територіальної цілісності країни компроміси дійсно неможливі. Після лютневого вторгнення істотно зросла кількість тих, хто виступає за використання будь-яких можливостей для повернення Криму і Донбасу – до 80 і 86% відповідно.

Джерело: РБК-Україна.