Гоголь задумував цей роман як тритомну епопею, що мала б відобразити моральне переродження головного героя. Але світ побачила лише перша частина, а друга, над якою письменник працював дев’ять років, була спалена у ніч з 11 на 12 лютого 1852 року.
Чому він це зробив? Історики та літературознавці досі шукають відповідь. Серед основних версій:
– Вплив духівника Матвія Константиновського, який переконував Гоголя, що його творчість – гріховна.
– Незадоволення власною роботою – письменник був надзвичайно самокритичним і сумнівався у якості роману.
– Містична релігійна одержимість – Гоголь вважав, що очищення можливе лише через самозречення, і довів себе до фізичного виснаження.
Вогонь, що знищив сторінки “Мертвих душ”, став символом не тільки втраченої літературної спадщини, а й суперечливої особистості Гоголя.
Його загадкова смерть і досі викликає багато запитань, але одне залишається беззаперечним – Гоголь створив твори, що не втрачають своєї актуальності, а його спадщина продовжує захоплювати нові покоління читачів.